Хочу розповісти чому Піггі займає для мене особливе місце. Це була одна з перших ігор в яку я взагалі почав грати на Роблоксі, ще коли був зовсім малим. Пам'ятаю як вперше зайшов на карту, нічого не розумів, налякано бігав по кімнатах поки той Піггі з битою не наздогнав мене за кутом, і я від несподіванки аж підстрибнув на стільці. Але саме цей страх мене і зачепив. Потім я вивчив кожну карту напам'ять, знав де лежать ключі, шестерні і предмети, вчився швидко розгадувати загадки щоб відкрити вихід раніше за всіх. Найбільше люблю режим коли можна грати командою, домовляєшся з друзями хто куди біжить, хтось відволікає Піггі поки інші шукають предмети. Стільки глав вже вийшло, а сюжет реально цікавий, автор постарався на славу. Раджу всім хто любить хорор з ноткою ностальгії, це справжня класика Роблокса яка не старіє!
