Мій маленький сад і сусідка, яка все підказувала

Коли я тільки почала грати, то посадила все підряд і чекала дива. Диво не сталося — половина грядок стояла порожня, бо я не розуміла, що і скільки росте.

Поруч грала дівчина, яка вже мала великий сад. Вона побачила мій безлад і почала підказувати: що садити першим, як не витрачати все одразу, коли краще зачекати. Ми не знали мов одна одної як слід, тож спілкувалися здебільшого емоджі та цифрами, і це працювало.

Через кілька днів мій сад став охайним, а вона сказала, що їй приємно було допомогти. Ось за це я й люблю такі спокійні ігри — тут ніхто не змагається, тут просто діляться порадами. Якщо ви тільки починаєте, не соромтеся питати.